Де можливо залишити свій відгук про роботу консульства?

Ваш відгук щодо консульського обслуговування можливо залишити, зокрема, використавши розміщений на титульній сторінці веб-порталу МЗС банер «Ваш відгук про роботу українського консула» або звернувшись за електронною адресою до Департаменту консульської служби МЗС України [email protected]. 

Де можна отримати інформацію з консульських питань?

• на вебсторінці МЗС в розділі «Консульські питання», на сторінці в Facebook;
• в консульських частинах вебсторінок закордонних дипломатичних установ України.

Що робити перед поїздкою до країни, де немає Посольства України?

Бажано заздалегідь з’ясувати, через вебсторінку МЗС, до зони відповідальності якої дипломатичної установи України за кордоном належить країна подорожі. У головному меню сайту оберіть розділ «Посольства та консульства», далі – «Дипломатичні установи».

У переліку «Почесні консульства України» можна перевірити, чи діє в даній країні офіс Почесного консульства України. Пріоритетом для Почесного консульства України є надання безоплатної консульської допомоги громадянам консультативного характеру та при потраплянні в надзвичайні ситуації.      

Радимо також ознайомитися з інформацією розділу «Поради подорожнім».

При необхідності ви можете звернутися за телефоном «гарячої лінії» МЗС: +380 44 238 16 57.

Яку допомогу надають громадянам України почесні консули України за кордоном?

В консульській сфері від них очікується, зокрема, надання безоплатної консультаційної допомоги нашим співвітчизникам, сприяння в організації виїзних консульських обслуговувань штатними дипломатами в місцях компактного проживання громадян України, відвідання наших співвітчизників у місцях позбавлення волі та лікарнях, залучення адвокатів в інтересах громадян України, надання їм, в разі потреби, матеріальної та логістичної допомоги за форс-мажорних обставин тощо.

Що таке виїзне консульське обслуговування громадян України?

Виїзне  консульське  обслуговування  полягає  у здійсненні консульськими  посадовими  особами  прийому громадян  України   з консульських питань поза межами закордонної дипломатичної установи України на території її консульського округу у  термін  та  місці, визначені  відповідно  до  графіка проведення виїзних консульських обслуговувань.

Доцільність здійснення та періодичність проведення виїзного консульського обслуговування визначаються щорічно на підставі аналізу звернень громадян України та відповідно до таких критеріїв:

• компактність проживання та кількість громадян України у місцях проведення виїзного консульського обслуговування;
• віддаленість місць компактного проживання чи перебування громадян України від ЗДУ;
• наявність приміщень, придатних для проведення прийому відвідувачів (приміщення почесних консульств України, українських громадських організацій, органів регіональної влади країни перебування тощо);
• фінансова доцільність проведення виїзного консульського обслуговування;
• безпекова ситуація в країні перебування та безпосередньо у місці запланованого проведення виїзного консульського обслуговування.

Де можна отримати інформацію, яка допоможе мені облаштуватися на території України після тривалого перебування за кордоном?  

Корисну інформацію громадянам України: для тих, хто повертається до України після тривалого перебування за кордоном – завантажити у вигляді інформаційної брошури.

Хто має право на консульське обслуговування за кордоном?

Всі громадяни України, які того потребують, безвідносно до статусу і мети їхнього перебування за кордоном.

Що робити у випадку потрапляння у скрутне становище за кордоном внаслідок отримання травм або важкого захворювання?

Видатки за надання лікарської допомоги надає виключно страхова компанія, з якою укладено відповідний договір страхування. Надійність страхової компанії гарантує допомогу у випадку потрапляння у скрутне становище за кордоном внаслідок отримання травм або важкого захворювання. Законодавство України не передбачає можливості відшкодування за рахунок коштів державного бюджету витрат, пов’язаних із лікуванням громадян України під час їх перебування за кордоном. У разі відсутності договору страхування, всі зазначені витрати оплачуватимуться постраждалим (важкохворим) особисто або його родиною. Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковою вимогою Закону України «Про туризм».

У випадку госпіталізації, окрім дій, передбачених укладених вами договором про страхування, необхідно, за бажанням та за першої можливості, повідомити про госпіталізацію (особисто, через працівників госпіталю, рідних і знайомих) Посольство (консульство) України в іноземній країні. Консульська посадова особа зможе надати вам допомогу у взаємодії з вашим страховиком (його агентом в країні перебування), адміністрацією госпіталю, представниками компетентних органів іноземної країни, якщо ваша травма стала наслідком дій чи бездіяльності інших осіб, та надасть вам сприяння у отриманні компенсацій, якщо вони передбачені законодавством іноземної країни.

Якщо ви отримали травму внаслідок злочинних дій третіх осіб (грабіж чи розбій), нещасних випадків або аварій, керівник закордонної дипломатичної установи України може прийняти рішення про оплату вартості послуг вашого перевезення до України. Таке рішення приймається виключно за умови відсутності можливості здійснити перевезення коштом страхової компанії, а також відсутності у вас та вашої родини коштів для самостійної оплати вартості перевезення.

Для одержання відповідної допомоги громадяни України особисто або через своїх законних представників звертаються до закордонної дипломатичної установи з письмовою заявою. Рішення про надання зазначеної допомоги приймається керівником закордонної дипломатичної установи за умови подання заявником документів, які підтверджують, що постраждалий є громадянином України, та документів, виданих компетентними органами держави перебування на підтвердження фактів, викладених у письмовій заяві, які засвідчують необхідність надання допомоги.

Оскільки допомога надається тільки громадянам України, для прискорення підтвердження вашої належності до громадянства України, рекомендуємо мати при собі, а також залишити рідним в Україні копії паспортів громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон або інших документів, що підтверджують ваше громадянство.

Розгляд вказаного питання здійснюється за заявою найближчих за ступенем спорідненості родичів потерпілого (дружини, повнолітніх дітей (рідних або усиновлених), рідних братів та сестер тощо) та на підставі документів, що засвідчують особисті родинні стосунки з потерпілим, і підтверджують неспроможність родичів здійснити оплату вартості послуг з транспортування важкохворого в Україну за власний рахунок (довідка про склад сім’ї, довідки про розмір доходів хворого та членів його родини тощо). Вищезазначені документи мають бути видані виключно уповноваженими органами та установами України. 

Що робити, коли ви стали жертвою злочину?

Терміново звернутися до представників правоохоронних органів іноземної країни, а також повідомити про це Посольство (консульство) України в іноземній країні.

Консульська посадова особа зможе надати вам допомогу у вирішенні питань вашої взаємодії з представниками правоохоронних органів, простежить за дотриманням офіційними органами іноземної держави ваших прав, передбачених національним законодавством іноземної країни та міжнародними договорами, що діють у міжнародних стосунках між цією державою і Україною. Офіційне розслідування може зайняти багато часу, а відтак – вам необхідно буде самостійно подбати про юридичне представництво у вашій справі із залученням послуг місцевих адвокатів. Посольство (консульство) не може бути вашим представником під час досудового розслідування та під час судового процесу.

Якщо в результаті злочину ви залишилися без документів і грошей, вам необхідно звернутися з письмовою заявою особисто або через ваших законних представників до закордонної дипломатичної установи України в країні, де ви перебуваєте. До заяви необхідно надати документи, видані компетентними органами іноземної країни, що підтверджують факти, викладені у заяві (протоколи, довідки тощо).

У випадку, якщо ви залишилися без засобів до існування внаслідок злочинних дій третіх осіб (грабіж чи розбій), нещасних випадків або аварій, якщо ви стали жертвами торгівлі людьми, або опинилися в ситуації, що становить загрозу вашому життю чи здоров’ю, керівник закордонної дипломатичної установи України може прийняти рішення про надання одноразової допомоги тощо (через погодження з МЗС та Мінфіном), або звернутися до МЗС з метою клопотання перед Мінфіном України щодо виділення відповідних бюджетних коштів.

Допомога надається тільки у разі підтвердження громадянства України. Для прискорення отримання такого підтвердження рекомендуємо мати при собі, залишити рідним в Україні чи зберегти іншим чином (наприклад – на віддаленому інтернет-сервері) копії паспортів громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон або інших документів, що підтверджують громадянство України.

Для повернення в Україну вам буде оформлено, після відповідної перевірки, посвідчення особи на повернення в Україну.

Як діяти громадянам України та іноземцям, які постійно мешкають в Україні, у разі незаконного вивезення їх дітей за кордон з метою встановлення їх місцезнаходження, повернення в Україну або відновлення права доступу до них?

Якщо дитина незаконно вивезена з України до країни, у відносинах з якою для України може застосовуватись Гаазька Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, заявники мають діяти відповідно до Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

У разі вивезення дитини до країни, у відносинах з якою не застосовується згадана Конвенція, але діє угода про правову допомогу, передбачається визнання та виконання в такій країні рішень українських судів.

У разі вивезення дитини до країни, яка не є стороною згаданої Конвенції, або це питання не врегульовано двосторонніми угодами, заявникам слід вирішувати питання шляхом подачі позову до суду країни перебування дитини. Закордонною дипломатичною або консульською установою України заявникам на їх звернення буде роз’яснено  процедуру подачі позовної заяви та надано контактні дані адвокатів, які могли б представляти інтереси заявників в суді країни акредитації.

Як діяти у разі виникнення надзвичайної ситуації?

У разі виникнення надзвичайної ситуації, яка загрожує вашому життю і здоров’ю під час перебування за кордоном (катастрофи, стихійні лиха тощо), необхідно зберігати спокій, діяти рішуче, але обачно, виконувати всі вказівки компетентних органів країни перебування, які здійснюють реагування на надзвичайну ситуацію (зокрема – визначають безпечні шляхи евакуації, місця збору постраждалих, встановлюють правила поведінки та порядок дій у цих місцях, визначають черговість евакуації, регулюють отримання допомоги тощо).

Кожна дипломатична (консульська) установа України за кордоном має визначені телефони "гарячих ліній" для зв’язку з установою у випадку виникнення загрози життю і здоров’ю громадян України, які перебувають у межах її відповідальності. Наполегливо рекомендуємо перед виїздом занотувати ці номери і завжди мати їх напоготові. У випадку неможливості встановлення зв’язку за цими номерами громадянам (або їх рідним чи близьким) необхідно звернутися за телефоном «гарячої лінії» МЗС: +38 044 238 16 57, яка функціонує цілодобово.

Працівник консульської служби надасть вам необхідну допомогу у здійсненні евакуації із зони лиха (координація та контроль за включенням вас до евакуаційних списків у разі організованої евакуації компетентними органами іноземної країни, надання допомоги у бронюванні та придбанні квитків для повернення в Україну), документуванні для повернення в Україну у разі втрати документів, здійсненні зв’язку з місцевими органами влади у випадку необхідності.

Що робити, коли вас затримали правоохоронні органи іноземної країни?

Вимагати, щоб про факт вашого затримання правоохоронні органи іноземної держави невідкладно інформували дипломатичну або консульську установу України в цій країні (Віденська конвенція про консульські зносини 1963 року).

У випадку затримання необхідно дотримуватися таких простих правил:

• поводитися з представниками правоохоронних органів спокійно, ввічливо, не чинити опору та уникати дій, що можуть бути розцінені як провокативні;
• слід усвідомлювати, що наявність візи не гарантує допуск на територію іноземної держави. При  цьому, відмова у в’їзді у більшості випадків може бути оскаржена в адміністративному та/або судовому порядку за допомогою місцевого адвоката, сприяння якого може бути вирішальною у врегулюванні інциденту;
• громадянин України має законне право наполягати на отриманні детальних, в т.ч. письмових пояснень щодо причини інциденту, а також на контакті з Посольством або консульством України для отримання консульського захисту, метою якого є забезпечення користування громадянином України всіма правами, передбаченими законами іноземної держави та її міжнародними договорами.

Відповідно до вимог Консульського статуту України консул зобов’язаний стежити за тим, що відносно громадянина України, якого взято під варту (заарештовано), затриманого за підозрою у вчиненні злочину, чи щодо якого вжиті інші заходи, які обмежують його свободу, а також щодо громадянина, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, чи стосовно якого застосовано інші заходи судового або адміністративного впливу, було дотримано законодавства держави перебування і договорів, укладених Україною з цією державою, та міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і держава перебування.

Консул зобов’язаний, на прохання заінтересованих осіб і за своєю ініціативою, відвідувати громадян України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі в іншій формі або відбувають покарання. Консул зобов’язаний стежити, щоб таких громадян тримали в умовах які відповідають правилам гігієни і санітарії, і щоб вони не зазнавали жорстокого або такого, що принижує людську гідність, поводження.

За всіх обставин консул зобов’язаний домагатися особистої зустрічі з громадянином України, щоб упевнитися в тому, що права і інтереси цього громадянина не порушуються. Для виконання зазначених обов’язків консул звертається у кожному конкретному випадку до компетентного органу країни перебування, який, керуючись двосторонньою угодою чи Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 року, розглядає таке клопотання.

Що потрібно робити рідним/знайомим у випадку загибелі або смерті громадян України за кордоном?

Якщо Вам стало відомо про смерть громадянина України від туроператора або з будь-яких інших джерел, необхідно повідомити про факт смерті на «гарячу лінію» МЗС України за телефоном + 38 044 238 16 57, на «гарячу лінію» Посольства за номером зазначеним на титульній сторінці веб-порталу установи), або надіслати повідомлення на адресу електронної пошти [email protected]. 

Інформація, які передаватиметься про померлого/загиблого до МЗС, Посольства чи консульства України має бути, по можливості, максимально повною і включати:

1. ПІБ;
2. дату народження;
3. місце проживання в Україні;
4. номер паспорта для виїзду за кордон;
5. дані про найближчих рідних та їхні контактні дані (в Україні чи за кордоном).

У разі відсутності контактних даних рідних померлого/загиблого, консул звертається до органів МВС України для розшуку рідних і повідомлення їх про смерть/загибель.

Після отримання повідомлення про смерть, консул негайно зв'язується з відповідними місцевими органами влади та медичним закладом у країні перебування.

В залежності від законодавства країни перебування і умов, за яких сталася смерть/загибель, її факт буде зареєстрований компетентними органами цієї країни, або українським посольством чи консульством.

У чому зможе допомогти консул:

• Повідомити про смерть/загибель найближчих рідних та компетентні органи України.
• Надати рідним список місцевих ритуальних агентств (якщо такі є) для поховання в Україні або в країні, де сталася смерть/загибель.
• Поінформувати про вартість поховання (кремації) в країні, де сталася смерть/загибель, або репатріації тіла (праху) і майна покійного в Україну.
• Роз’яснити рідним/знайомим відповідні положення іноземного та українського законодавства, надати сприяння у оформленні та засвідченні необхідних документів.
• Порадити рідним в Україні, яким чином можна переказати кошти для оплати необхідних витрат.
• Вжити заходи для збереження майна, що залишилося після смерті/загибелі громадянина України.
• Отримати від найближчих рідних їхній дозвіл на поховання померлого/загиблого на території іноземної держави у разі прийняття ними такого рішення та дозвіл місцевих компетентних органів на поховання тіла.
• Витребувати в іноземних компетентних органах інформацію щодо результатів розслідування обставин смерті/загибелі з метою подальшого залучення рідними, в разі згоди, адвоката.
• Інформувати рідних та компетентні органи про рейс (у разі повітряного перевезення) або маршрут (у разі доставки наземним транспортом), яким здійснюватиметься доставка тіла або праху в Україну.

У яких питаннях, пов’язаних зі смертю близької Вам людини, консул не має повноважень:

• Безпосередньо розслідувати причину смерті або можливого злочину.
• Давати оцінку або визначати достовірність викладених в іноземних офіційних документах фактів.
• Залагодити страхові претензії від імені родини покійного.
• Оплачувати будь-які рахунки або борги покійного.
• Зареєструвати смерть та видати українське свідоцтво, якщо смерть вже була зареєстрована компетентними органами іноземної держави.
• Визначати спосіб та місце поховання померлого у разі розбіжності думок найближчих рідних щодо зазначеного.

Поради громадянам України:

• перед від’їздом за кордон рекомендується застрахуватися для відшкодування витрат, пов’язаних із можливими надзвичайними обставинами за межами України (варто оформити повне медичне страхування та страхування на випадок смерті). Під час погодження з агентом страхової суми полісу доцільно враховувати вартість відповідних послуг у різних країнах світу;
• відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання покладається на виконавця волевиявлення померлого або здійснюється найближчими родичами чи іншою особою, яка зобов’язалася поховати померлого. Таким чином, за відсутності або недостатності відповідного страхування витрати на репатріацію тіла або доставку праху покладаються на виконавця волевиявлення або найближчих родичів померлого;
• якщо страхова сума недостатня для необхідних виплат, а рідні не мають відповідних коштів, що підтверджується документами, виданими уповноваженими органами та установами України, про розмір доходів найближчих родичів (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти, рідні брати, сестри), закордонні дипломатичні установи та МЗС можуть розглянути можливість відшкодування послуг ритуальних служб за рахунок державних коштів відповідно до Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів  України від  11  липня  2012 року № 651. Виходячи із наявних можливостей, оригінали документів щодо неспроможності самостійно оплатити послуги ритуальних служб разом із заявою на ім’я керівника українського посольства або консульства можуть бути подані до української дипломатичної установи особисто, надіслані поштовим відправленням до цієї установи або до Департаменту консульської служби чи представництва МЗС в регіонах. Для прискорення опрацювання заяв наші дипломатичні і консульські установи готові прийняти скановані копії згаданих документів за умови отримання оригіналів з першою нагодою.

Як стягнути аліменти з осіб, що проживають за кордоном?

Якщо йдеться про стягнення аліментів з особи, яка проживає у країні, для якої є чинною Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, вчинена у м. Нью-Йорк у 1956 році, заявники мають діяти відповідно до порядку, визначеному «Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном».

У разі вивезення дитини до країни, у відносинах з якою не застосовується згадана Конвенція, але діє угода про правову допомогу, передбачається визнання та виконання в такій країні рішень українських судів.

У разі вивезення дитини до країни, яка не є стороною згаданої Конвенції, або це питання не врегульовано двосторонніми угодами, заявникам слід вирішувати питання шляхом подачі позову до суду країни перебування дитини. Закордонною дипломатичною або консульською установою України заявникам на їх звернення буде роз’яснено  процедуру подачі позовної заяви та надано контактні дані адвокатів, які могли б представляти інтереси заявників в суді країни акредитації.

Чим можуть допомогти консульські установи України за кордоном з питань захисту прав та законних інтересів громадян?

Згідно з Консульським статутом України:

• консул вживає заходів, щоб громадяни України у повній мірі користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами;
• консул може поінформувати про особливості законодавства країни перебування, надати консультативну допомогу з питань зносин з офіційними установами консульського округу;
• консул може надати громадянину України, у разі захворювання, адреси та номери телефонів місцевих лікарень та, за бажанням громадянина, повідомити про це його рідних;
• якщо з громадянином України трапилась надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України у державі перебування.
• у випадку арешту громадянина України, він має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про свій арешт консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув'язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування та щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії;
• на прохання громадянина консул може також зв'язатися з його родиною;
• на даний час запроваджено спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією; у разі втрати паспортів консульські установи України у стислі терміни вирішують безпосередньо з територіальними підрозділами Державної міграційної служби України питання підтвердження особи громадянина з метою подальшого документування його закордонною установою свідоцтвом на повернення в Україну.

Яким чином може допомогти консул у випадку арешту/затримання громадянина України за кордоном:

• вжити заходів для надання правової допомоги, на яку мають право за законом затримані/заарештовані громадяни України;   
• сповістити родину громадянина України про його затримання або арешт та повідомити надані місцевою владою деталі та причини арешту;
• отримати інформацію щодо кваліфікації справ громадян України;
• сприяти у отриманні інформації від місцевих органів виконання покарань та юриспруденції;
• надати громадянам України та членам їх сімей контакти місцевих адвокатів;
• сприяти членам родин ув’язнених громадян в організації побачень з ними у місцях позбавлення волі;
• відвідати арештованого або затриманого громадянина України у місці утримання за умови, що Україна має закордонне представництво у визначеній країні і консул має акредитацію в цій країні;
• забезпечити передачу коштів арештованому українцю (тільки у разі наявності відповідного дозволу керівництва пенітенціарного закладу);
• сприяти доведенню до відома керівництва в’язниці інформації про проблеми зі здоров’ям утримуваного громадянина України (якщо такі є);
• направити до керівництва пенітенціарного закладу обґрунтовані скарги щодо надання неякісної медичної допомоги та можливої дискримінації утримуваних громадян України;
• забезпечити репатріацію або депортацію громадян України після їх звільнення.

До кого звернутися громадянину України з метою надання консульською службою допомоги з питань захисту прав, порушених на території іноземних держав?

Звернення, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», слід адресувати до закордонних дипломатичних установ України, перелік яких розміщено за наступними посиланнями на Веб-сторінці МЗС України в Інтернеті:

• Консульські установи України
• Посольства України
• Нештатні (почесні) консульства України

Консульська служба МЗС України також буде готова розглянути Ваше звернення, отримане на електронні адреси [email protected], [email protected],  та доручити відповідній закордонній дипломатичній установі України вжити відповідних заходів у межах компетенції.

Чи може МЗС України розшукати моїх родичів – іноземних громадян, з якими втрачений зв’язок?

Допомогу з розшуку та відновлення родинних зв’язків, втрачених внаслідок збройних конфліктів, стихійного лиха, техногенних катастроф, сучасних міграційних процесів, інших екстремальних ситуацій  громадянам України безкоштовно надає Служба розшуку Товариства Червоного Хреста України (01004, Київ, вул. Пушкінська 30, тел. тел.: +38 044 235 01 57, факс: +38 044 288 16 58, електронна пошта: [email protected].

Чи може МЗС України розшукати громадянина України, який поїхав за кордон і про якого тривалий час відсутні відомості?

Для розшуку громадян України, які зникли безвісти за кордоном, потрібно звернутися із заявою до органів МВС України за місцем проживання, які ініціюють проведення розшуку в іноземних державах безвісно відсутніх осіб.

У разі перебування розшукуваного громадянина на консульському обліку – консульська установа України може повідомити таку особу про те, що його шукають та надати йому інформацію про осіб, які звернулися до МЗС з такою заявою.

Якими іншими важливими рекомендаціями слід керуватися під час перебування за кордоном?

Неухильно дотримуватися строків перебування за кордоном: виїхати з країни до закінчення терміну дії візи, а у разі неможливості, завчасно звернутися до компетентних органів країни перебування щодо продовження термінів її дії.

У разі затримання чи обмеження Вашої свободи у будь-якій формі вимагайте невідкладної зустрічі з консулом України.

Брошуру щодо надання інформаційно-консультативної допомоги громадянам України, які повертаються в Україну за процедурою добровільного повернення, видворення або у порядку реадмісії можна завантажити тут.

• оплата медичних та лікарняних рахунків та рахунків за проживання та розміщення;
• функції адвокатів, юридичних консультантів, будь-яких інших правових послуг, туристичних агентів тощо;
• надання грошових позик та переказів коштів громадянам України;
• внесення застав або сплата штрафів за громадян України;
• створення перешкод судовому розгляду країни перебування або нехтування місцевим законодавством;
• втручання або посередництво у справах цивільного або комерційного характеру;
• надання юридичних консультацій або ініціювання судових процесів на вимогу громадян України;
• виступати поручителем або спонсором українців;
• забезпечення поселення, працевлаштування громадян України;
• надання послуг щодо отримання посвідки на проживання за кордоном громадян України чи іноземного громадянства;
• надання послуг перекладача, пересилання листів, телефонних, факсимільних та будь-яких інших особистих послуг.

Як встановлюються тарифи консульського збору?

Тарифи консульського збору, що справляються за вчинення консульських дій за кордоном, встановлені Положенням про консульський збір України.

Тарифи консульського збору, що справляються за оформлення віз для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, встановлюються Правилами оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію.

У разі, якщо іноземна держава справляє за оформлення віз для громадян України консульський збір, що перевищує розмір тарифної ставки консульського збору, встановленої Правилами оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, закордонні дипломатичні установи за оформлення віз громадянам такої держави справляють консульський збір з урахуванням принципу взаємності за погодженням з МЗС.

Коли і в якій формі громадяни України мають сплачувати консульський збір?

Оплата консульського збору за вчинення консульської дії здійснюється готівкою або в безготівковий спосіб відповідно до рекомендації ЗДУ та через банківську установу з дотриманим законодавством держави місцезнаходження. Документ про підтвердження оплати консульського збору з урахуванням практики держави місцезнаходження має містити інформацію про сплачену суму, дату видачі, найменування або реквізити банківської установи ЗДУ та, як правило, інформацію щодо платника, виду/типу консульської дії і бути номерним. 

Щодо випадків сплати консульського збору, які потребують додаткового роз’яснення:

Консульська дія вчиняється в терміновому порядку за бажанням заявника у разі можливості її вчинення у такому порядку.

У разі вчинення консульської дії в терміновому порядку консульський збір справляється у подвійному розмірі, якщо інше не передбачено законодавством України.

Від сплати консульського збору за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон звільняються особи, які не досягли 16-річного віку.

В який спосіб повертаються кошти?

Заявникам повертається лише помилково або надмірно сплачена сума консульського збору за умови подання заяви про повернення коштів  протягом року з дня зарахування (сплати) консульського збору до державного бюджету.

Повернення здійснюється спеціалістом з фінансових питань або відповідальною особою на підставі заяви платника, підтвердження про сплату консульського збору та письмового дозволу керівника закордонної дипломатичної установи.

Відповідно до пункту 29 Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію, у разі відмови консульської посадової особи закордонної дипломатичної установи в оформленні візи іноземцю консульський збір не повертається.

Пропонуємо ознайомитися з низкою дописів щодо поширених питань консульської сфери, підготовлених Департаментом консульської служби за принципом "Коротко. Просто. Зрозуміло". 

Усі наявні дописи - за хештегом #КонсулДопомагає  

Хочете легко знаходити ці та майбутні дописи? Просто додайте посилання на хештег до закладок у своєму браузері.

Які наслідки тягне за собою порушення візового законодавства Індії?

У випадках порушення дозволеного індійською візою строку перебування іноземці можуть бути притягнуті до адміністративної (штраф) або навіть кримінальної (позбавлення волі строком до 3 років) відповідальності із забороною в’їзду на територію країни у майбутньому.

Що робити у випадках порушення терміну перебування, дозволеного індійською візою?

Відповідно до чинного законодавства Республіки Індія, іноземці, які перевищили дозволений візою строк перебування на території країни, зобов’язані в обов’язковому порядку отримати в компетентних органах дозвіл на виїзд (Exit Permit).

Зазначені дозволи оформлюються територіальними підрозділами Бюро імміграції Індії (Foreigners Regional Registration Offices, FRRO).

Подати заявку на отримання дозволу можливо також на сайті Бюро імміграції Індії: indianfrro.gov.in 

Який строк оформлення в дипломатичних установах України паспорта громадянина України для виїзду за кордон?

Відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого Постановою КМУ від 07.05.2014 №152, паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлюється  у строк до трьох місяців з дня подання заяви-анкети та сплати консульського збору без урахування строків доставки.

Чи можливо прискорити доставку оформленого паспорта громадянина України для виїзду за кордон? 

Оформлені паспорти можуть бути надіслані до Посольства міжнародним експрес-відправленням за письмовою заявою громадянина та за його рахунок.

Детальніше див. розділ "Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон".

Чи можливо залишити старий паспорт громадянина України для виїзду за кордон з дійсними візами після оформлення нового?

У випадку оформлення нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадяни України мають право не здавати старий паспортний документ, що містить дійсні візи, звернувшись з відповідною заявою.

Чи можуть громадяни України мати два дійсні паспорти для виїзду за кордон?

Другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон може бути оформлено за обґрунтованою заявою громадянина України у випадках здійснення регулярних поїздок та необхідності завчасного оформлення віз до іноземних держав.

Які документи подаються заявником для оформлення посвідчення особи на повернення в Україну?

1. Документ (протокол, довідку тощо), виданий компетентними органами країни перебування, що підтверджує факт звернення заявника з приводу втрати проїзного документа; або документ, що дає громадянину України право на виїзд з України та посвідчує особу під час перебування за її межами, якщо строк дії такого документа закінчився або встановлено, що він є недійсним з інших причин;
2. Заяву-анкету встановленого зразка;
3. Дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.;
4. Документи, які дозволяють ідентифікувати особу заявника, установити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України.
5. Документ, що підтверджує сплату консульського збору.

Детальніше див. розділ: Посвідчення особи на повернення в Україну (т.зв. «білий паспорт»)

На який строк оформлюється посвідчення особи на повернення в Україну?

Строк дії посвідчення визначається консульською посадовою особою виходячи з реальної можливості повернення пред'явника посвідчення в Україну, але не може перевищувати 30 днів.

У разі хвороби, нещасного випадку та інших поважних причин строк дії  посвідчення може бути продовжено іншим дипломатичним представництвом чи  консульською установою на шляху прямування пред'явника посвідчення до України на термін, необхідний для повернення заявника на територію України, але не більше 30 днів.

Чи існує можливість оформлення посвідчення особи на повернення в Україну безоплатно?

За оформлення та видачу посвідчення стягується консульський збір відповідно до Тарифів консульського збору.

У разі наявності обставин, що доводять неспроможність громадянина сплатити консульський збір за видачу посвідчення, керівником дипломатичного представництва або консульської установи України може бути прийняте рішення про видачу такому громадянину посвідчення без стягнення консульського збору.

Яка процедура оформлення запрошень іноземцям на отримання короткострокової візи для в‘їзду в Україну з діловою або приватною метою?

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 року № 118 «Про затвердження Правил оформлення віз для в‘їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію», для в‘їзду в Україну з діловою або приватною метою подається один з таких документів:

• запрошення зареєстрованою в Україні юридичною особою, що оформлюється на офіційному бланку (з діловою метою);
• нотаріально посвідчене запрошення фізичної особи — громадянина України, іноземця або особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово або постійно проживають на території України (з приватною метою).

Що робити у випадках необхідності нотаріального засвідчення документів громадянам України за кордоном?

Громадяни України, які перебувають за кордоном, у таких випадках можуть звернутись до консульського відділу Посольства України, на який покладено функції з нотаріального засвідчення документів.

Нотаріальні дії вчинюються в день пред'явлення всіх необхідних для цього документів та сплати консульського збору відповідно до Тарифів консульського збору.

Які документи потрібно надати для засвідчення справжності підпису перекладача на документах?

Переклад документа може бути зроблено будь-яким перекладачем,  справжність підпису якого засвідчує консул.

При цьому перекладач поряд з документом, що встановлює його особу, повинен представити документ, який стверджує його кваліфікацію та знання відповідної мови.

Де в Індії можна зробити переклад документів на українську мову?

Посольство співпрацює із такими фірмами перекладів:

• 3Ade Translation Services company

Email: [email protected]

Tel.:+91-92-7841-7331

Web: www.3ade.in

• Lingvopedia Language Solutions PVT.LTD.

Email: [email protected]; [email protected] 

Tel.: +91-81-3034-3332; +91-81-3051-9898

Web: www.lingvopedia.com 

У яких випадках здійснюється прийняття на консульський облік і чи є він обов’язковим?

Прийняття на консульський облік здійснюється на добровільній основі, за винятком прийняття на облік дітей-громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, на підставі заяви громадянина України або його законного представника, яка подається до ЗДУ особисто або надсилається поштою.

Прийняття на консульський облік громадянина України здійснюється в ЗДУ, на території консульського округу якої він постійно проживає або планує тимчасово перебувати на законних підставах більше ніж три місяці.

Детальніше див. розділ: Консульський облік 

Куди необхідно звернутися для проставлення спеціального штампу "Apostille" на документах, оформлених індійськими компетентними органами?

Проставлення спеціального штампу «Apostille» на документах, оформлених індійськими компетентними органами, здійснюється Міністерством закордонних справ Індії.

З метою проставлення спеціального штампу «Apostille» заявникам необхідно звертатися до агенцій, перелік яких розміщено на офіційному веб-сайті МЗС Індії.

Чи можна в консульстві проставити штамп «Апостиль» на документах, які видані на території України?

Дипломатичні та консульські установи України за кордоном не засвідчують українські документи штампом «Апостиль». У залежності від виду таких документів «Апостиль» проставляється:

• Міністерством освіти і науки України – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки. До таких документів відносяться: дипломи про освіту, сертифікати про присвоєння вчених звань, атестати, довідки з навчальних закладів, навчальні плани та інші;
• Міністерством юстиції України – на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України. До таких документів відносяться: свідоцтва, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану, витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, документи, які засвідчені нотаріусами, судові рішення та довідки.
• Міністерством закордонних справ України – на всіх інших видах офіційних документів.
• 
  

Роз'яснення Мінсоцполітики щодо можливості подавати документи на призначення допомоги при народженні дитини під час тимчасового перебування за кордоном за посиланням.

Як оформити отримання матеріальної допомоги при народженні дитини?

З цього питання необхідно звертатися до органів соціального захисту населення за місцем проживання в Україні. Нарахування та виплата матеріальної допомоги при народженні дитини є компетенцією виключно Міністерства соціальної політики України: 

Адреса: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601

Телефони: +38 (044) 289-66-89; +38 (044) 226-24-45 

Факс: +38 (044) 289-00-98 

Офіційне інтернет-представництво: www.mlsp.gov.ua

Eлектронна адреса: [email protected]

Законодавча норма про допомогу при народженні дитини стосується тільки тих громадян, які проживають на території України. Виплату допомоги при народженні дитини передбачає Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до якого громадяни України, у яких виховуються і проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Дані умови визначає Порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2001 року № 1751. Даним Порядком передбачено, що допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною на території України, з метою створення умов для її повноцінного утримання і виховання.

Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України, народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Виплата допомоги має бути припинена у випадку, коли батьки дитини разом з дитиною виїхали на навчання або роботу за кордон, оскільки органи праці та соцзахисту населення в такому разі не матимуть можливості підтвердити факт цільового використання коштів. Проте виплату допомоги можна поновити протягом 6-ти місяців у встановленому порядку.

Ст. 6 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що документи, необхідні для призначення допомоги, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. Пунктом 2 ст. 238 Цивільного кодексу України передбачено, що представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту, може бути вчинений лише особою, яку він представляє.

З лютого 2014 року, набув чинності Закон про внесення змін до деяких законів України щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини. Отож, для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення пред’являється паспорт або інший документ, що посвідчує особу, свідоцтво про народження дитини та подається заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина.

Заява складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.

Процедура призначення (діє з 02.02.2014 року)

Куди і коли звертатися за допомогою:

Для отримання допомоги необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини.

Важливо! Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Умови припинення виплати допомоги:

• позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
• відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
• нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
• відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
• тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
• припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
• перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
• усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
• смерті дитини;
• смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. Потрібно зазначити, що рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і його усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 6 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Важливим є те, що контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей. І у разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Також у випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.