З огляду на значно ускладнену та зазвичай тривалу бюрократичну процедуру оформлення дозволів та сертифікації продукції для постачання в Індію, рекомендується до початку надсилання запитів до відповідних індійських державних органів враховувати наступне:

• обсяги та номенклатуру продукції (4-6 знаків ТНЗЕД), яка має постачатись відповідно до договорів або контрактів, що укладаються, наявність дозволів на її використання в Індії, наявність сертифікатів FISSAT;
• наявність у договорах чи контрактах, що плануються укладатися контрагентами, зобов’язання щодо надання/отримання відповідних санітарних або інших необхідних погоджень/сертифікатів країни призначення (для Індії – сертифікація FISSAT) та уповноваження на їх отримання;
• наявність у договорах чи контрактах, що плануються укладатися контрагентами, зобов’язань щодо сплати держмита, акцизу, ПДВ та інших обов’язкових платежів країни призначення;
• чи визначені у договорах чи контрактах, що плануються укладатися контрагентами, суб’єкти господарювання (окремі від контрагентів), які мають сплачувати держмито, акциз, ПДВ та інші обов’язкові платежі країни призначення;
• чи є суб’єкти господарювання, які планують укладати договори або контракти на постачання продукції, резидентами країни походження та країни призначення продукції.
• чи передбачено договорами або контрактами, що укладаються контрагентами, відтермінування сплати повної/часткової вартості продукції, що постачається;
• також, з урахуванням специфіки законодавства окремих штатів країни призначення (відмінності санітарного законодавства у різних штатах, відмінності ставок акцизів та ПДВ, неврегульованості питань повернення/сплати акцизів та ПДВ при переміщенні продукції між штатами тощо), слід уникати укладання контрактних документів без печатки юридичної особи країни призначення, що в Індії вважається «Non-juridical».